З глибоким сумом сповіщаємо, що 20 червня 2026 року на 96-му році пішов із життя відомий вчений в галузі гідрофізики та аерокосмічних досліджень Землі, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України», член-кореспондент НАН України
Олександр Дмитрович ФЕДОРОВСЬКИЙ.
Олександр Дмитрович Федоровський народився 10 січня 1931 р. у Ленінграді. Навчався у Військово-морському училищі (1947-1949). У 1950 р. вступив на інженерно-фізичний факультет Ленінградського інституту точної механіки і оптики, який закінчив у 1956 р. Після закінчення інституту був направлений у м. Київ на завод "Арсенал", де працював протягом 1956-1980 рр. на посадах від інженера до начальника спеціального конструкторського бюро.
За цей період було створено й прийнято для озброєння флоту та Центру підготовки космонавтів ряд зразків оптико-електронних комплексів. Під його керівництвом і за безпосередньою участю щорічно протягом 1965-1980 рр. проводилися комплексні морські випробування створеної апаратури в різних районах Світового океану. Він одним із перших експериментально виявив і поглиблено дослідив виникнення на морській поверхні холодного "скін-шару" та використав це явище як інформативний фактор при створенні дистанційних систем зондування морської поверхні. Результати цих наукових досліджень детально викладені у монографії "Физико-технические основы построения морских тепловизоров" (1973).
У 1980 р. О. Д. Федоровського було переведено до Інституту гідромеханіки АН УРСР, де він з 1981 до 1987 р. обіймав посаду директора. У цей період у процесі спільних лабораторних та натурних досліджень було встановлено взаємозв'язок між просторовими характеристиками температурних полів на морській поверхні і гідродинамічними явищами, що відбуваються на глибинних горизонтах в різноманітних гідрологічних умовах. На підставі цього Олександр Дмитрович обґрунтував наукову гіпотезу про роль внутрішніх хвиль у виникненні температурних аномалій на вільній поверхні моря. Ці дослідження стали підґрунтям для створення в інституті нового наукового напряму – гідрооптики. У цей період побачили світ дві монографії: "Оптические методы в гидромеханике" (1984) і "Процессы переноса в системах газ-жидкость" (1988).
У 1987-1992 рр. О. Д. Федоровський – директор СКТБ, заступник директора з наукової роботи Морського гідрофізичного інституту НАН України. Його наукові здобутки в ці роки знайшли конкретне втілення в дослідженнях дрібноструктурної океанічної турбулентності.
З 1993 р. вчений очолює відділ методів і систем дистанційних досліджень в оптичному діапазоні, а з 2002 р. – відділ системного аналізу Центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України. Його наукові пошуки протягом цього періоду спрямовані на розробку методології дешифрування космічних знімків на основі використання системного підходу, аналізу структурно-текстурних ознак і, як наслідок, створення імітаційних еколого-економічних моделей комплексного водокористування. Під його керівництвом науково обґрунтована оригінальна методика оцінки стану водних екотонів типу ріка-водосховище та ріка-море, яка знайшла своє відображення в атласах "Україна з космосу" (1999) та "Космос Україні" (2001). Крім того, було розроблено методику моделювання процесу отримання інформації космічними системами дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та оцінки їх ефективності на основі системного аналізу. Удосконалено методи дешифрування багатоспектральних космічних знімків на підставі структурно-текстурного аналізу. Розроблено метод імітаційного моделювання космічних систем, математичні структурно-текстурні моделі елементів ландшафтних зон земної поверхні. Розроблена методика моделювання сценаріїв розвитку екостану при виникненні техногенних аварій і надзвичайних ситуацій, що дає змогу діагностувати поточний екостан і прогнозувати його розвиток.
О. Д. Федоровський – автор більше 300 наукових праць, в тому числі 71 винаходу.
О. Д. Федоровський – вихователь молоді, яка присвятила себе науці. З 1978 по 1983 р. він працював професором на кафедрі оптичних приладів Київського політехнічного інституту. 13 його аспірантів успішно захистили кандидатські дисертації. Він член наукових і спеціалізованих рад, редколегій наукових журналів. Його нагороджено орденом "Трудового Красного знамени" (1985), знаком "Ветеран космічної галузі" (2001), відзнаками НАН України "За наукові досягнення" (2011) та "За підготовку наукової зміни" (2017). Він є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), має почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2007).
Висловлюємо глибоке щире співчуття рідним і близьким Олександра Дмитровича.
Світла пам’ять про Олександра Дмитровича – визначного вченого і педагога, чуйну, душевну, інтелігентну людину, – назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав і мав честь працювати з ним!
Адміністрація ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України»
Прощання з членом-кореспондентом НАН України Олександром Дмитровичем Федоровським відбудеться 23 червня 2026 року (вівторок) о 14:00 за адресою: Київ, вул. Івана Федорова, 33 (похоронний дім «Омега»).
